Вже 29 гірких років ми живемо у післячорнобильській ері, під знаком зловісної зірки. 26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – вибухнув 4 – й реактор Чорнобильської АЕС. Україна після атомної катастрофи стала скорботною чорнобильською матір’ю для українського народу, і весь світ живої природи став її невинною жертвою.

 Чорнобильська трагедія, не в минулому. На жаль. Наша планета заражена багатьма недугами, і причина цьому – техніка, що вийшла з-під контролю. Тому так скорботно і гірко звучать останні рядки поеми Івана Драча «Чорнобильська мадонна» «Несе сива чорнобильська мати // Цю планету… Це хворе дитя!». Про тих хто першими вступили в боротьбу з розбудженим звіром, про людські помилки і подвиги була проведена година – застереження «Дзвони Чорнобильської трагедії». Під час заходу користувачі мали змогу ознайомитись з презентацією про Чорнобильську катастрофу та літературою, яка є в бібліотеці.